Знакові постаті

Версія для друкуВерсія для друку

Державні діячі
Кальченко Никифор Тимофійович – (1906-1989), народився в с.Кошманівка. Трудову діяльність розпочав агрономом в 1928 році. У 1938 році – голова Одеського облвиконкому. В роки Великої Вітчизняної війни було присвоєно звання генерал-лейтенант. З 1946 року займав посади Міністра технічних культур, Міністра радгоспів, Міністра сільського господарства УРСР, першого заступника Голови Ради Міністрів УРСР. Був членом Політбюро ЦК Компартії України, депутатом Верховної Ради СРСР, Верховної Ради УРСР. Нагороджений вісьмома орденами Леніна, орденами Жовтневої революції, Червоного прапора, двома орденами Б.Хмельницького 1-го ступеня, орденом Великої Вітчизняної війни 1-го ступеня, багатьма медалями. Указом Президії Верховної Ради СРСР йому присвоєно звання Героя Соціалістичної праці.
Діячі мистецтва
Акімов Леонід Трохимович – народився в 1948 році в с.Пасічники Решетилівського району.  З 1981 по 2000 роки працював директором дитячої школи естетичного виховання, був керівником хорового колективу при районному будинку культури. Має звання заслуженого працівника культури УРСР.
Томшинська Лариса Валентинівна – народилася в 1957 році. З 1991 року працювала методистом по танцювальному жанру. Пізніше була  переведена на посаду балетмейстера - постановника дитячого хореографічного колетиву та   керівника ансамблю народного танцю «Відродження». Під її керівництвом в Машівському РБК вперше була створена дитяча хореографічна студія, яка налічує майже 130 учасників. В 1994 році танцювальному коллективу було присвоєно звання «зразковий». За багаторічну сумлінну працю, вагомі здобутки і особистий вклад у розвиток народного танцю, активну діяльність щодо розвитку та популяризації самодіяльності народного мистецтва Томшинська Л.В. нагороджена Почесними грамотами Полтавської обласної ради, управління культури та управління освіти Полтавської обласної державної адміністрації. В 2013 році їй присвоєно звання заслуженого працівника культури України.

Діячі освіти і науки
Пасічник Митрофан Васильович
– (1912-1996), народився в с. Жирківка. Доктор фізико-математичних наук, професор, заслужений діяч Української РСР, директор інституту фізики Академії наук Української РСР. Основні зусилля вченого були спрямовані на дослідження взаємодії нейтронів з ядрами в інтересах атомної енергетики. За високі трудові заслуги нагороджений двома орденами «Трудового Червоного Прапора», Почесною грамотою і грамотою Верховної Ради УРСР, дипломом Заслуженого діяча науки УРСР, грамотами і нагрудними знаками Ради миру. Його прізвище занесено в енциклопедію колишнього Союзу та України.
Гизила Юхим Полікарпович – (1901-1980), народився в с.Базилевщина. Був професором Київського політехнічного інституту, завідуючим кафедрою релейного захисту та автоматизації енергосистеми. Займався плідною науковою діяльністю, багато уваги приділяв роботі з аспірантами. Нагороджений двома Орденами Трудового Червоного Прапора, чотирма медалями та знаком «За відмінні успіхи в роботі». Написав безліч книг та брошур по спеціалізації.

АПК
Прокопенко Олександр Іванович
– народився в 1955 році. З 2002 року заслужений працівник сільського господарства України. Займав посаду директора ПСГ «Світанок». За сумлінну працю, вагомий внесок у розвиток аграрної галузі неодноразово відзначався почесними грамотами.
Нестерець Павло Петрович – (1927-1999), заслужений працівник сільського господарства України, академік. З 1973 по 1998 рік працював головою агрооб’єднання «Україна» Машівського району. Значну увагу приділяв соціальному розвитку районного центру на сіл району, під його керівництвом побудовано дороги з твердим покриттям, газифіковано села, проведено водогін. Обирався депутатом Верховної Ради УРСР. Нагороджений орденами Леніна та Трудового Червоного Прапора.
Кочерга Петро Юхимович – (1901-1982), заслужений агроном УРСР. Працював головним агрономом Машівського районного відділу сільського господарства. Неодноразово обирався делегатом республіканських нарад працівників сільського господарства УРСР. Нагороджений медалями «Ветеран праці», «За оборону Сталінграда», «За бойові заслуги», «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні», «20 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні», «50 років Збройних Сил СРСР», «30-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні», орденом «Трудового Червоного Прапора».
Валко Петро Харлампійович – (1909-1989). З 1949 року працював головою колгоспу «Нове життя» в с.К.Суходілка. В 1947 році за одержання високого врожаю був удостоєний найвищої відзнаки – звання Героя Соціалістичної праці. Нагороджений орденом Червоної Зірки та 6-ма медалями. В 1970 р. був нагороджений ювілейною медаллю «За почесну працю».
Тертичний Григорій Антонович – заслужений агроном УРСР. Широко впроваджував досягнення науки і передового досвіду в сільському господарстві. Завдяки йому колгосп «Жовтень» в с.Андріївка став обласною школою вирощування високих врожаїв без затрат людської праці. Нагороджений орденом Леніна.
Виробничий сектор
Андрусенко Микола Якович – 1941 року народження. Багаторічною працею вніс значний вклад у розвиток енергетики району. Нагороджений орденом «Знак Пошани». Його ім’я прижиттєво викарбувано на меморіальній дошці на фасаді приміщення філії «Полтаваобленерго».
Бульбах Іван Савович – заслужений будівельник України. Був засновником будівельного управління №11, пізніше перейменованого в «Райагробуд». За досягнуті успіхи в розбудові району нагороджений орденом «Жовтневої Революції».

Наверх ↑