ЩОДО ЗАБОРОНИ СПАЛЮВАННЯ СУХОЇ ТРАВИ

Версія для друкуВерсія для друку

По всій території нашої країни громадяни продовжують бездумно та безконтрольно спалювати на власних присадибних ділянках сміття, сухе листя та чагарники, тим самим провокуючи масштабні пожежі у природніх екосистемах.

   Ігнорування громадянами правил пожежної безпеки при спалюванні сміття і сухої рослинності, необережному поводженні з вогнем під час перебування на відкритих територіях призводить до різкого зростання кількості пожеж у екосистемах. Такі пожежі швидко поширюються, особливо у вітряні дні, загрожують знищенню будівель та споруд житлового сектору, об’єктів господарювання, зелених насаджень та інше. На відкритій території в безвітряну погоду вогонь може розповсюджуватися зі швидкістю до 4-х км за годину, а у вітряну – до 30 км; висота полум’я досягає 2-х метрів. Крім того, вогонь знищує комах, потомство тварин, рослини, бактерії, мікроорганізми, які утворюють родючий шар землі. Внаслідок цього значно погіршується якість ґрунту, посилюються процеси ерозії і деградації земель, руйнується екосистема поля.
        Поряд з цим, нагадуємо про небезпеку для здоров’я людей, яку завдає вдихання диму від спалюваного листя та рослинності, і особливо – відходів. Адже навесні та влітку листя дерев не тільки очищає повітря та збагачує його киснем, а й накопичує з повітря пил та інші шкідливі речовини. Під час згоряння однієї тонни рослинних залишків у повітря вивільняється більше 9 кг мікрочасточок диму. До їх складу входять пил, окис азоту, вуглекислий газ, важкі метали тощо, які осідають у легенях.
    Згідно з чинним законодавством, ст. 20 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», ст. 27 ЗУ «Про рослинний світ», забороняється випалювання сухої рослинності або її залишків. Відповідно до статті 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, випалювання сухої природної рослинності або її залишків, випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із водно-болотною та іншою природною рослинністю, а також опалого листя у парках, інших природних екосистемах без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища або з порушенням умов такого дозволу, тягне за собою накладення штрафу на громадян від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від 50 до 70 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від 20 до 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від 70 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».
   Крім того, відповідно до статті 245 Кримінального Кодексу України, знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом – караються штрафом від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п’яти років, або позбавленням волі на той самий строк. Ті самі дії, якщо вони спричинили загибель людей, масову загибель тварин або інші тяжкі наслідки, караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.

 

Наверх ↑